Skip to main content

Full text of "Svoboda-1933-173"

See other formats


український дневник 



ИЗДОВИИ ОРГАН 

союз ; 



И ОРГАНІЗАЦІЇ 
ДЕРЖАВАХ 



ТРИ ЦЕНТИ. РІК XXI. Ч. 173. Джерзн Сіпі, н. Дж., лятннця, 28 липня 1933. 




иКВАІНІАНОАІЬЇ 



ОРПСШ. ОКСАН ОР ТНЕ ипишмк ШІКШи. Л350СІАТІОІІ, Івс. 



З 



УОЦ XIX N0. 173. Мпкг С»г, N. X, Ггіі.у. Му 28, 1933. 



ТНКЕЕ СЕІЧТ5. 



ГРІН ЗАПЕВНЯЄ, ЩО БУДУТЬ КОРОТ- 
ШІ ДНІ ПРАЩ Й 

ВАШИНГТОН. — Вилієм Ґрін, президент Аме- 
риканської Федерації Праці, каже, що ті промис- 
ловці, котрі згодяться приняти запропоновані пре- 
зидентом Рузвелтом кодекси, мусять згодитися на 
коротші дні праці з тим, що платитимуть давні 
платні. Ґрін думає, що час праці буде скорочений 
до 35 годин тижнево. У деяких ділянках промислу 
мусить бути заробітна платня ще підвищена, а дні 
праці скорочені. 

РУЗВЕЛТ ЗА „МОБІЛІЗАЦІЮ ДОБРОБУТУ". 

ВАШИНГТОН. — Одержавши від промислов- 
ий;, робітників і рІжних професіоналістів понад 17,- 

000 телеграм і письм у котрих вони запевняють 
президента Рузвелта про доцільність І успіх його 
акції відбудови краю, президент певний, що плян 
буде вдалий. Разом з генералом Джансоном на- 
діються повести справу відбудови так, щоби в най- 
ближчих двох місяцях дістали роботу принаймні 
три міліони безробітних. Та сподіваються знайти 
до того часу роботу для 6,000,000 безробітних. 

Президент пускає в рух цілу машину „мобілі- 
зації добробуту". Всі, що підпишуть кодексові 
блянкети, будуть зобовязані платити робітникам не 
менше як 40 центів за годину, а тиждень буде об- 
нимати 35 годин праці. 

ВІЙНА З БАНДИТАМИ, ЩО ВИКРАДАЮТЬ 
ЛЮДЕЙ. 

ВАШИНГТОН. — Президент відбув з генераль- 
ним прокуратором Комінгсом конференцію в справі 
поведений по цілім краю боротьби з рекетірами, 
то перенеслися з бутлеґерства на нове поле: викра- 
дування багатих людей для добуття викупу. 

ПАРАДА И ВІДЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПОСТА. 

НЮ ЙОРК. — Вайлі Пост парадував уже Дру- 
гим поворотом по нюйорськім Бродвею. Перший 
раз підбирав понести разом з Геролдом Гаті, коли 
то обидва облетіли разом світ. Тепер та честь при- 
пала самому Постови, бо він доконав того самого 
діла одинцем. Тисячі людей облягли Бродвей і ви- 
тали повітрового героя, якого місто відзначило 
золотою медалею. 

НАПРУЖЕННЯ МІЖ ЛІМАНОМ І ТАМАНІ ГОЛ. 

ОЛБАНІ. — Підчас надзвичайної сесії легісла- 
тури виявилося, що не буде згоди між, говернором 
Ліменом і Тамані Гол, яка держить у своїх руках 
адміністрацію міста Ню Йорку. Тамані Гол хоче че- 
рез своїх заступників у лєгіслятурі діпняти того, 
щоби дістати фонд на допомогу безробітних у Ню 
Йорку дорогою нових податків, наложених на ці- 
*лий с'тейт. Лімен і републиканцІ є проти цього, Ґо- 
вернор є тої думки, що сам Ню Иорк має зложити 
фонди, потрібні на допомогову акцію. 

КІНЕЦЬ ТИРАНІЇ. 

ГАВАНА. — Президент Мачадо видав декрет, 
яким заповідає краєви привернення конституційних 
прав. Разом з тим проголосив він амнестпо для по- 
літичних злочинців. Кажуть, що все те треба завдя- 
чувати посередництву американського амбасадора 
Велса, котрий взявся погодити опозицію з урядом. 
Завдяки тому посередництву припинено в останніх 
часах терористичні акти, якими послугувались уряд 

1 опозиція. 

ВБИЛИ СТАРОГО ПОВСТАНЦЯ З СИНАМИ. 

МАНАҐВА. — Вбито Педра Альтамірана, враз з 
ного обидвома синами, а тимсамим спрятано зі 
світа найзавзятішого й найлютішого ворохобника, 
котрий довгий час був правою рукою генерала Сан- 
діна. Альтамірано нападав зі своєю ватагою го- 
ловно на американські відділи, стаціоновані в Ні- 
караґві. 

НЮ ИОРК БУДЕ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ЕВРОПЕЙ- 
СЬКИХ МІСТ. 

НЮ ЙОРК. — До Америки приїхав гурт іта- 
лійських промисловців, щоби відвідати шікаґов- 
ську виставу. Коли оглянули Ню Йорк, їх провідник 
Маріо Мацукелі, адвокат, письменник і журналіст, 
заявив, що незабаром зачнуть в Еврош- будувати 
міста на такий самий лад, як побудовано Ню Иорк. 
ПІДНЕСУТЬ ПЛАТНІ НА 40%. 
НЮ ЙОРК. — У паперовій промисловости під- 
несуть заробітні платні на 40% і дадуть роботу но- 
вим 20,000 робітникам, як тільки промисловці прий- 
муть промисловий кодекс і обмежуть конкуренщй- 
пу боротьбу. 

ЖЕБРАЧКА 3 $41,000 У БАНКУ. 
НЮ ЙОРК. — Генри Джелінек зажив у ресто : 
рані отруї, вложившй її в булку, яку зів. Він замо- 
вив був на снідання дві булки г обі затруїв, бо ду- 
мав їх з'їсти. Але отруя поділала вже по зідженню 
одної булки. Він згинув на місці. Та якась жінка 
забрала другу булку і її з'їла. І теж згинула. Вияви- 
лося, що це була жебрачка Ліліен *ілдс, при якій 
знайдено дві банкові книжки на, суму $4І,<Щ вис- 



ЗНИЩАТЬ 10 М1Л10НІВ 
МІШКІВ КАВИ. 



Як повідомляє „Юнаіітед 
Прес", з цьогорічних жнив 
бразильської кави, які оціню* 
ють на ЗО міліонів мішків, 10 

МІЛІОНІВ МІШКІВ будуть ЗНИ- 

щені, щоби не падала ціна ка- 
ви. За мішок знищеної кави о- 
держать фармери від уряду 30 
мільрейсів. 

ПЕРСІЯ ДІЖДЕТЬСЯ ЗА- 
ЛІЗНИЦІ. 

Перський уряд підписав не- 
давно з одним данськнм під- 
приємством умову на будову 
залізннчого шляху, довгого 
1,000 км,, який переходив би 
через цілу Персію від Каспій- 
ського моря аж до Перського 
заливу. Значіння цього шляху 
буде під кожним оглядом для 
Персії велике, коли взяти під 
увагу, що поверхня цієї кра- 
їни виносить 1,645 тисяч ква- 
дратових кільометрів, а має 
заледви не цілих 100 кільомет- 
рів залізннчого шляху. Досі 
головні перевозові середники 
в Персії є коні і мули, а за- 
місць битих шляхів, караванні 
дороги. Зі згаданих вите прн- 
не використано ще до 
сьогодні мінеральних богацтв 
цієї країни, як вуголь, залізну 
руду, мідь, манган, кобальт, 
мармур і т. п. 

ВИРИВАВ ПО СМЕРТИ КУ- 
ЩАМИ ЗОЛОТІ ЗУБИ. 

У Львові померла в жидів- 
ському шпиталю 26-літня Фа- 
лія Фінкель, з Радивнлова. На 
годину перед похороном 
прийшов до трупарні муж по- 
кійної І заявив сторожеви, що 
він хоче попрощатися на са- 
моті з небіжкою. Сторож внн- 
коли по хвилині відчи- 
нив двері трупарні, побачив 
звірську сцену. Чоловік Фінке- 
евої відчинив ЇЙ деревляним 
клином уста і виривав кліщами 
юлоті зуби. Сторож перервав 
ію „дентистпчну операцію" і 
повідомив про цей випадок 

ПОЛІЦІЮ. 



МЇЛЇОН ФРАНКІВ ЗА ПЕР- НЕ ДАЮТЬ МОЛОДІ ТАНЦЮ 
ШИЯ ЛИСТ, ПЕРЕВЕЗЕНИЙ ВАТИ ЦІЛИМИ НОЧАМИ. 

ПОВЇТРОВИМ шляхом. 

У СВ ті філятелістів зчинила- 
ся велика метушня. Ото ви- 
рішено відшукати за всяку ці- 
ну перший лист, або скоріш 
першу коверту, яку вдалося 
перевести повітровнм шляхом 
9 січня 1793 р. Отже летунська 
почта існувала ;вжс перед 140 
роками. Переведені недавно 
досліди в тому напрямі вияви- 
ли дійсно, що Француз П. 
Плннчард перевіз в одному з 
перших бальоиІв лист, який 
доручив владі малого місточка, 
Вудбері. Товариство францусь- 
Кнх філятелістів жертвує мі- 
ліон франків нагороди тому, 
хто віднайде ту цінну коверту, 
що відбула першу летунську 
подорож. Призначений міліон 
франків, це небудьяка зархота 
для тих, що пошукують тої 
цінної коверти. 

ВОЛІВ УМЕРТИ, НІЖ ПЛАТИ- 
ТИ АЛІМЕНТИ. 



Соколівці, пов. Косів, М. 
Ключик навязав любовні вза- 
ємини з Параскою Конделюк, 
у вислідІ чого прийшла на світ 
дитина. Тому, що Ключик не 
хотів одружитися з Конделю* 
кіВною, вона заскаржила його 
до суду, а цей присудив пла- 
лючнковн постійно алі- 
менти. Це так розлютило звод- 
ика, що він недавно впав до 
ати Конлелюків, убив матір, 
батька п Параску поранив 
важко, а потім стрілив собі в 1 ник сподівається довести апа- 
серце І згинув на місці. ІР ат ло такої досконалости, що 

„кантофон" буде передавати 
мельодії разом зі змістом. Та- 
ким способом перший-ліпший 
аматор могтиме при помочі 
„кантофону" співати, якщо не 
так як оперова зірка, то в 
кождому разі як приличшін те- 
нор, чи барітон. 



Уряд Албертн видав кілька 
правил у додатку до Театраль- 
ного Акту. Правила є, що не 
вільно провадити танців між 
північю кождої суботи і 8 
годиною рано в слідуючий по- 
неділок, а також між 1 І 8 го- 
диною рано у вівторок, середу, 
четвер і иятннцю. Молодь ниж- 
че 18 літ віку не сміє знаходи- 
тися на иубличних танцях інак- 
ше як у товаристві батьків або 
опікунів. 

КОЖДИП БУДЕ МІГ СПІВАТИ 
ЯК КАРУЗО. 

Віденський інжинір, Вальтср 
Бранд, збудував апарат, який 
дозволяє кожному аматорови 
співу, навіть не дуже музикаль- 
ному, співати, як добрий спі- 
вак. Апарат інж. Бранда, який І 
він назвав „кантофон", склада- 
ється з мікрофону (голосника) 
й ампліфікацінного приладу, 
якого будова є окремою тай- 
ною апарату. Вистане заспіва- 
ти нівголосом перед мікрофо- 
ном якунебудь мельодію, що- 
би голосник повторив цю саму 
мельодію в гарному й мило- 
му тоні тенора, сопрана або 
барітона. До окремої зміни го- 
лосу вистане покрутити впра- 
во, або вліво велику корбу 
апарату. Через окреме настав- 
лений корби можна осягнути 
пянісімо або фортісімо. При 
теперішній будові апарат інж. 
Бранда може витворити тіль- 
ки мельодії без слів. Вннахід- 



ГРАБІЖНИЦЬКИИ НАПАДУ' 

В ОлієвІ — Корнів, пов. Го 
роденка, невідомі злочинці 
вибили 
вдерли ( 
Каркон; 



стіш дому діру і 
до мешкання Петра 
забираючи одежу. 



ЩУРІ ЗТЛИ КОТІВ. 

На острові Трістан да Кунга, 
па південному Атляптійському 
океані, що власністю Англії, 
розмножилася велика скіль- 
кість турів, які дісталися туди 
з розбитого пароплава. До 
цього острова причалює раз у 
році пароплав із запасами по- 
живи І інших товарів, які при- 
значені для кольоністів, що 
заселюють цей дикий клапоть 
землі. Супроти язви щурів па- 
роплав, що причалив туди пе- 
ред двома роками, привіз там 
з Англії також кількадесять 
котів і ласиць. На жаль, цей 
засіб не поміг зовсім, бо, як 
виявилося, скількість щурів не 
зменшилась, а навпаки 
двоїлась, Вигинули зате коти (і 
ласиці, яких поїли щурі. 

від стеки згинули близь- 
ко 100 СВИНЕЙ. 

сіонарських вагона: 
стакярді В Ст. Боніфес згинули 
через спеку коло 100 штук сви- 
ней. Тепер ведуться доходжен- 
ня, хто поносить вину. 

ЗБ1ЖЕВІ ШПИХЛІРІ НА 
ВОЛИНІ. 

Волинська ВоєвІдська Рада 
ухвалила звернутись до належ- 
ної влади з пропозицією ствО' 
рити при громадах збїжевІ 
шпихлірі, до яких кождий се- 
лянин у залежності від скіль- 
кости землі,- що має, достав- 
ляв би відповідну СКІЛЬКІСТЬ 



Опришки стероризували при- 
сутних, що побудилися зі сну, 
ідчас шамотання один бан- 
■ застрілив власника дому 
Каркова, після чого втік з то- 
ннами й пропав у пітьмі 
ночі. 

ПОВІШЕНИЙ ЗА ВБИВСТВО. 



СТРІЛЯЛИ ДО МІСЯЦЯ. 

Підчас останнього затьміши^ 
місяця арештували в Стамбу-, 
лі кількасот Турків. Не вважа- 
ючи па гостру заборону, яку 
видав Кемаль Паша, Турки не 
могли відступити від праста- 
рого звичаю, і як тільки поча- 
Ран 21 червня повішено в'лося загьмінпя місяця, цілі ти- 
тюрмі в Гейліборі, Онт„ Васи- сичі Турків почали стріляти до 
ля Антоновича, 35-літнього У- місяця з крісів і револьверів, 
країнця, за те, що 9 січня ц. -р.' — Д° ..ведмедя, що хоче зїсти 
вбив Анну Мундюк у Кіркленд 



Леіік, Онт. Антоновича засу 
джено 12 квітня після того, 
лава присяглих признала 
його винним душогубства. ВІД 
того часу Антонович перебу- 
у строгім відокремленню 
і пережив свій час спокійно. 
Аплікацію за влекшення кари 
рада міністрів в Оттаві відки- 
нула. 

ДВІ ТРАГЕДІЇ ЧЕРЕЗ КОТА. 



місяць", — як то собі поясню- 
ють затьміння місяця Турки. 
Забобонні Турки вірять, що 
наскільки ведмедя не відстра- 
шать, то він зїсть місяць, а з 
черги візьметься до сонця й 
прийде кінець світа. 

НАДІЙНА ДИТИНА. 

Надійну дитину знайдено \ 
Вінніпегу. Є це 13-лІтній хло- 
пець, провідник злодіїв у та- 
кім самім віці, які кілька 
станніх місяців пописувалися в 
в західній части міста. Цей 
хлопець, коли його зловлено, 
признався до 35 ріжних напа- 
дів, з яких найповажніший був 
на сі-енарську стацію Вестсайя, 
де украв, 125 Долярів готівкою. 
Суддя Гемилтон з діточого су- 
ду вислав многонадійну ди- 



В самій середині міста Мен- 
честер (Англія) розігралася 
над рікою Ірвель трагедія. О- 
то на стовп моста, що пере 
кинений через Ірвель, втік кіт 
відомому змагунови з Менче- 
стера, Віліямови Брукови. Зма- 
гун зісунувся з моста И8 
стовпці, взявши кота, намагав- 

ся з ним вилізти нагору. В о- тНН У » а * ва рокито заведен- 
станній хвилині кіт внховзнув-, ня в Портедж * я ^Р 1 - 
ся і впав до води. Брук хотів 
виратувати кота і закинув був 



шнурок, але втратив рівновагу 
і впав до води. На крик Брука, 
що взивав помочі.^прибіг по- 
ліцай Дерв і, не надумуючися 
довго, скинув плащ І шолом 
,та- скочив до води. Вже допли- 
вав майже до берега, але біля 
самогц берега втратив сили, 
бо сильний Брук, опирався йо 
му, і втопився разом зі змагу 



ЗА ЩО КАРАЮТЬ. 

Городський; суд у Дубні на 
основі протоколу поліції пока- 
рав трох членів управи і кра- 
маря кооперативи „Селянська 
Спілка" в селі Тараканові, лу- 
бенського повіту, по 5 зл. за 
те, що вони, провадячи тор- 
говлю в крамниці, не мали на 
собі білйх фартухів, хоч члени 
управи не торгували, а лише 



МОСКВА ЛАЩИТЬСЯ ДО ПОЛЬЩІ 

СТАЛІН ЛИЖЕ ЛАБУ ПІЛСУДСЬКОМУ. ЗАКРІП- 
ЛЮЮТЬ ПРИЯТЕЛЬСЬКІ СТОСУНКИ МІЖ 
МОСКВОЮ И ВАРШАВОЮ. 

ВАРШАВА (Польща). — Москва старається все 
більше закріпити сво? приятельські стосунки з 
Польщею. Сталін прислав Пілсудському спецінль- 
ний подарунок, а саме справу царської охранки 
зприводу довоєнної революційної дїяльности Піл- 
судського. Крім того він післав до Польщі свого 
спеціяльного представника, Радека, який стараєть- 
ся тепер нааязати дружні зно'сини не лише з поль- 
ськими урядовими чинниками, але й з пресою та 
громадянством. 

Радек відвідав кілька редакцій польських Га- 
зет, де розсипався в похвалах польській пресі. Від- 
відав він також польський коридор і хвалив Поль- 
щу за її непохитне прагнення створити свою -силь- 
ну морську базу на Балтійському морі. Взагалі Ра- 
дек на кождому кроці, в імени Сталіна, лащиться 
до Польщі, як тільки може. Разом з тим він стара- 
ється знайти грунт для російсько-польського воєн- 
ного союза, який покищо Польща відхиляє. 

Як відомо, відновлюючи рапа.'іьську умову з Ні- 
меччиною, Росія не відновила свого воєнного дого- 
вору з нею, маючи на увазі, свою політику збли- 
ження з Францією та з її сателітами. Тепер у Москві 
починає першу ролю грати не німецька дипльома- 
тія, а француська. Таким чином Москва пішла без- 
оглядно в обійми Франції, Польщі й малої антанти. 
Польська дипльоматична місія в Москві буде ско- 
ро переіменована в польське посольство. 

АРЕШТУВАННЯ НА ВЕЛИКІЙ УКРАЇНІ. 

ЛЬВІВ (Західня Україна). — В той час, коли 
Польща на українських землях переводить масові 
арешти Українців за націоналізм і встановила ре- 
жім судово-поліційного терору, Москва робить те 
саме на Україні. В звязку з самогубством Скрипни- 
ка Москва арештувала на Україні більш як 100 Ук- 
раїнців за націоналізм, а між ними багатьох навіть 
членів комуністичної партії. 

Доходять чутки, ню арештованих чека карає 
сама в порядку „червоного терору". Кажуть, що 
вже розстріляно без суду 5 українських комуністів, 
а між ними Бадана та Юрасева. Розстріляно їх за 
приналежність до націоналістичної опозиції. 

ПРОВИНИ СКРИПНИКА ПЕРЕД МОСКВОЮ. 

ЛЬВІВ (Західня Україна). — Поволі виявляють- 
ся ті закиди, які московські комуністи робили ста- 
рому українському комуністови й комісареви на- 
родньої освіти, Миколі Скрипникови. І'"' 
магала, щоби Скрипник покаявся, але 
ліпше покінчити самогубством, щоб такою цін 
заплатити за своє довіря до Москви. 

На засіданню Центрального Комітету Комуніс- 
тичної Партії на Україні, в якому брав участь спе- 
цііяльний відпоручник Сталіна й диктатор на Укра- 
їні, Постишев, Скрипникови були пороблені заки- 
ди: що він пропагував культурну орієнтацію на За- 
хід, що він штучно хотів відорвати українську мову 
від російської, впроваджуючи замісць москалізмїв 
„галіцизми", що в своїх літературних працях гово- 
рив гфо дерусифІкацію (відмосковлення) пролєта- 
ріяту на Україні, що Скрипник не відмовився від 
домагання приєднати до України етнографічні ук- 
раїнські землі в Радянщині, а саме: частину Воро- 
ніжчини, Курщини, Кубань і т. д., що він не осудив 
націоналістичних ухилів Шумського, Бадана та ін- 
ших. ? , ; ^ 

РОЗСТРІЛЯЛИ КАПІТАНА ЗА ЗАГИБІЛЬ 
ПАРОПЛАВА. 

ЯРОСЛАВЛЬ (Росія). — Революційний трибу- 
нал засудив на розстріл капітана Н. Андреєва за те, 
що він допустився до переладування пароплава і до 
його загибелі разом з багатьома пасажирами, його . 
старшого помічника, , Куракова, засуджень на 10 
років тяжкої вязниці. Таксамо засуджено девять 
інпгия членів залоги. 

Як відомо, з пароплавом Андреєва загинули 
98 робітників та їх дітей і жінок, які вибралися бу- 
ли на недільну прогульку. 
СТРАТИ НІМЕЦЬКОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ФЛЬОТИ. 

БЕРЛІН (Німеччина). — Уступаючий президент 
Гамбург-Америкен Лайн, Макс фон Шінкель, за- 
явив, що прихід до влади гітлерівців у Німеччині 
приніс необчислимі страти німецькій торговельній 
фльоті. Проголошений проти Німеччини бойкот 
дуже відбився на ЇЇ торговельній фльотї, якої при- 
ходи тепер катастрофально впали. Таксамо німець- 
ка промисловість отримує щораз менше замовлень 
іьза кордону, тому кріза промисловости заєдно 
зростає. 

ЯПОНСЬКО-ФРАНЦУСЬКИЙ кбНФЛІКТ. 

ТОКІО (Японія). — Японський уряд готується 
заявити рішучий протест перед Францією за оку- 
пацію нею трох островів між Фїліпінами та фран- 
кською Індією. Франція вважає ці острови неза- 
I людненими й бездержавними, а Японці кажу 



СВОБОДА. ПЯТНИЦЯ, 28-го ЛИПНЯ 1933. 



"ЗУОВООА" (ЦВЕКТЇ) 

ГОІШОЕй 1893 
шЬІІзЬеа аіііу ехсері ЗипіЗіуї *пй ІіоІШу^ 



Оипеа Ьу ІЬе Цкгіїпіїп N1110141 Аіїосііііоп, Іпе. 
Е4Ие4 Ьу ЕгіІїо'гІяІ СогошШм. 



Аесеріей (ог 0ЦІІІП( аі іресіаі гаїе о[ роаіаве ргоуіііеіі Ют Іп 5есІіоп і 
о( (Не Асі оі ОсІоЬег З, 1917, іиІКогІиі! ^иIу Зі, 191В, 



НІВЗСКІРТЮИ НАТЕ5: 



РогеІЕП апі Зету СІІу Каїеі: 

Опе уеаг _ 5Ю.00 

5Іх топіЬї $ 5.00 



ПЕРЕДПЛАТА: • 
Поодиноке число три цент. 
На рік $ 7.00 



рільництво в росії 



І 



В Джсрзії Ситі і Загранкцсю: 
На рік ЇЮ.00 



"ЗУОВООА", Р. О. ВОХ 346, ЛЕЛ5ЕУ СІТУ, 



ПАШИ ВИЗВОЛЬНИКА 

В Сентрал Парку в Ню йорку відкрито памят- 
ник, присвячений Симонови Боліварови, гсроєви 
Полудневої Америки. Памятник цей вирізьбила 
жінка, відома скульпторка, Селі Джеймс Фарнгем. 
І здається, що це природне явище, що саме жінка 
вирізьбила цю статую, бо жінки заважували в жит- 
тю Болівара. Вони навіть воліли гинути на шибе- 
ницях, ніж зраджувати плями великого бунтівника, 
революціонера й визвольника, котрий послідовно 
змагав до осягнення великого діла: створення об- 
єднаної вільної Соборної Полудневої Америки. 

Минуло вже 150 літ від народження цього ге- 
роя. А ходять далі про нього безчисленні легенди, 
як про Вашингтона й Наполєоиа. Не тільки в По- 
лудневій Америці, але й по всіх краях згадують те- 
пер імя того, що то по всіх своїх успіхах, на вер- 
шку слави, не хотів примяти королівського титулу, 
не бажав стати диктатором, а тільки задоволився 
титулом „Ель Лібертадор" (визвольник). 

Болівар — з походження аристократ. У 20 ро- 
ці життя мав уже до розпорядимости річний дохід 
у сумі $20,000. Подорожує. Пізнає широкий світ, 
ріжні держави. Приглядається монархічним пре- 
столам, обзнакомлюється з інтригами королівських 
дворів. І пізнає теж молоду иівнічно-американську 
републику з усіми її добрими й лихими сторонами. 
Пізнає добре хиби демократії. Бачить, що нарід 
ще незрілий до самоуправи. А всежтаки вірить у 
гарні принципи демократії. Є того переконання, що 
вони мусять згодом побідити, що саме в демокра- 
тичних краях є дана народам змога розвиватися 
природніше й краще ніж там, де нарід тиснуть мо- 
нархії, й . диктатури. Того переконання набрався 
він з 'довголітнього досвіду й з того, що королів- 
ський еспанський уряд використовував кольонії в 
нелюдський спосіб, забороняючи навіть друкувати 
книжки для народу, піддержуючи з розмислом тем- 
ноту. * 

-Тепер Болівара вважають національним святим. 
А за життя, навіть у хвилях, коли він осягав най- 
більші побіди, проти нього інтригували, а навіть 
зроблено " заговір на його життя. Великий герой 
помер у злиднях, як скиталець. Навіть сорочка, в 
якій він лежав на смертній постелі, не була його 
власністю. Зате його велика ідея стала згодом 
власністю щиро думаючих патріотів визволених 
ним держав. І хоч V тих державах ще й досі не- 
спокій, то нема сумніву, що велика ідея Великого 
Визвольника згодом таки здійсниться. 



що прн капіталістичній систе- 
мі справа заряду багато труд- 
ніша, ніж при комуністичній. 
Мовляв, у капіталізмі зарядець 
має клопоти з зарядом, бо він 
є представником капіталу,* а 
робітники, якими він заря- 
джуе, є представники праці, 
свідомі противенства своїх Ін- 
тересів до інтересів капіталіс- 
тів. Большевики доказували, 
що при комунізмі робітники 
будуть свідомі того, що заряд 



Гарні пляни й сувора дійсність. 

-На папері розрахунки й те- 
орії .большевицьких лідерів 
щодо рільництва представля- 
лися дуже гарно. Одначе жива 
дійсність показала як на доло- 
ні їх правдиву вартість.^ 

Величина фарми в теорії Й 
практиці. 

Ще як тільки засновано „со- 

„ . , .,„ це теж робітники, що заряд і 

вхози", себто ще до створення н г . 8 г 

■і. „™ ^«„« авн ^ заряджувані це співробітники, 
колхозів , життя показало ■* г 

Гмижи в думках про виплат- та «° « " е 6 »* 

Гть великих фар* Больша- мати таких трудиешв, як у ка- 
вицькі зарядці могли дуже піталізм ■ 
скоро побачити ріжницю між | Досвід скоро показав неслу- 
великою фабрикою й великою шність большевицьких арі'у- 
фармою. Коли збільшати фар- ментів. Російські робітники 
му, то в ній дуже скоро лов- нового духа, про якийтоворн- 
стають тертя між поодиноки- ли большевики, не набралися. 

робітнії- Працюючі на фармах робітпн- 



КАСОВИЙ ЗВІТ ОБЄДНАННЯ 

<за травень І червень 1933). 
1. ПРИХІД: 



З перенесення 

Прихід у травні й червні . 



НАБІЖУЧІТЕМИ. 

ПОВІНЬ ПРИЗНАННЯ. 

З Білого Дому подають, що 
з цілого краю посипалися ря- 
Разом $3,116.20 сним Д°Щ ем запевнення про 



..$ 63.90 
,. 3,052.30 



II. РОЗХІД: 

а) Висилка до Краю: 

1) Рідна Школа $1,000.00 

2) Визвольна акція ..: 600.00 

3) Інваліди 200.00 

4) Бурса в Горлицях 200.00 

5) „Просвіта" в Сяноці ... 200.00 

6) Захист для письменників 200.00 

7) Бурса в Товмачі 100.00 

8) Сиротинець у Львові 100.00 

9) .Сиротинець у Дрогобичі 100.00 

10) „Просвіта" у Львові 100.00 



11) Політичі 



вязні 100.00 



ми частинами, та мі. 
камн й зарядом. Як тільки 
фарму зробиться трохи вели- 
кою, вже заряд не може нею 
як слід орудувати. Покажуться 
некорнсти з великої продукції, 
котрі переважають корнети, як 
які є. 

Це найкраще показалося в 
тих околицях, де погода часто 
зміняється, де засів мусить бу- 
ти покінчениіі за короткий 
час, як тільки трапиться добра 
погода. В таких випадках за- 
сівна кампанія звичайно про- 
алюється, бо заряд не може 
доглянути всеї роботи, яка ро 
биться нагло на цілім просторі 
фарми. 

На фармах, присвячених хо 
вовн худоби, виринають інш 
недостачі. На таких фармах 
небезпека зарази серед худоби 
є дуже поважна. Ховатиж кра- 
шу худобу стає дуже трудно, 
бо це вимагає спеціяльного 
догляду для кождої штуки, і 
при більшім числі худоби та 
кий спеціальний догляд стає 
щораз трудніший. 

Справа зар.іду. 

Коли большевицький уряд 
брався організувати . великі 
фарми, його остерігали перед 
недостачею справних керманн 
чіп. Німецькі знавці говорили 
урядовії, що навіть краї, такі 
багаті в знавців рільництва, як 
Німеччина, мали би не малу 
трудність, якби їм приіїшлося 
підобрати більше число справ- 
них керманичів великих фарм. 

Большевицький уряд. ЦИХ о- 



ки далі почувають, що вони 
одно, а заряд друге; що заряд 
щось вищого, яке не виходить 
з них, а накинене їм без їх во- 
роги їх волі. Ро- 
бітник відноситься далі до за- 
ряду з педовірям, підозрінням, 
словом: ворогує з зарядом. 

Справа механізації. 

Таке саме показалося з пля- 
намн\ механізації рільництва. 
Російський запал до думки, 
що на фармі просто все 
ідастьсн зробити машиною, як 



12) Національний Музей у Львові .. 

13) Письменникам 

14) Передплата на „Жіночу Долю" . . 

15) Кошти телеграми, листів і пере- 
силок 

б) Кошти канцелярії за два місяці 

1 в) Почтова скрннка 

Разом . . . 



100.00 
50.00 
10.00 



піддержку програми президен- 
та Рузвелта боротьби з безро- 
біттям. 

Тих признань було стільки, 
то урядовці Білого Дому про- 
сто не. можуть приняти всіх 
телеграм 1 привітних листів. 

Як каже пословнця; як у- 
дарило щастя в хату, то аж 
хату завалило. 

ПРИЗНАННЯ ПРИЗНАННЮ 
НЕ РІВНЕ. 



Газети подають деякі теле- 
грами великих місцевих під- 
приємств. Назагал їх можна 
22.15 $3,082.15 поділити на дві групи: Одна 
25.00 Група пише: Ми запевнили) 

4.00, кооперацію. Ми ручимо, що 

негайно приймемо ці засади. 



..$3,111.15 Ми' духом з вами. Ми з усімн 
|1 так далі. 

Гарні чувства, гарно виска 
зані: 

Друга група говорить ш 

Остається в касі Обеднання з кінцем червня 1933 р. $ 5.05 П Р° чувства, а про факти. 1' 



ЗІСТАВЛЕННЯ: 

Загальний прихід у травні Й червні $3,116.20 

Розхід 3.111. 15,- 



Обеднання Українських Організацій в Америці. 



Справа спеціялізації. 



Теж саме сталося зі спеція- 
лізацією. Спеціалізація в ріль- 
ництві має дуже вузькі межі. 
Тіоза цими межами вона пере- 



у фабриці, скоро вдарився об 
сувору дійсність. Ііольшевикам 

здавалося, що коли Американ- ! стає оплачуватись. Коли обме 
ці потрапили змеханізувати жити якусь околицю до одно- 
рільництво, то чому не могли го продукту, то в тій околиці 
би цього зробити Росіяни, і винайдеться багато землі, яка 



льшевикн 



ще більшій мірі, ніж Амери- 
канці. 

ш 

Не де 
деяких і| 
що Росії 
риканськ 
собою 
п ромисл, 
то людей 



високо 
а Амернк. 



розни; 



«ає за 
ний 



сторог не слухав. Він говорив, хатні багато не поможе, 



не надається до цеї управи. На 
фармах для хову худоби всякі 
недуги є великою не'безпекою. 
Прн спеціялізації затрачується 
корнети з плодозміну, через 
що терпить і поплатність го- 
сподарки й плодючість землі. 

Не вміли теж зарядці вико- 
ристовувати бічних продуктів, 
здержувати росту хабаззя. Не 
дивниця, що при таких умо- 
внпах спеціялізованс рільниц- 
тво скоро перестає сплачува- 
тися, що втрати зі спеціяліза- 
ції переважують всі користн. 

Збираючи це все разом, 
большевицькі теоретики могли 
скоро догадатися, що засади 
господарки в рільництві інак- 
або нові будувати. Хоч би та-|ші від засад господарки в фа- 1 
кий ученик і знав Карла Марк- ] бричпім промислі; що засад 
са напамять, цс йому прн мс- господарки з рільництва 



іЄ бага- 
о руд у ва- 
ти машинами і їх направляти. 
Цих людей Америка виховала 
собі довгими роками вишко- 
лювання й практики. 

Росія таких людей не має. За 
короткий час не можна навчи- 
ти людини орудувати справно 
машинерією, а ще тяжче нав- 
чити її ні машини направляти, 



рспосит 
фабриц 
книено 
закпиен 

н я ВЄЛИ' 

охрсщеі 



гарними фразами, а сухо: Ми 
приняли до роботи 25,000 ро- 
бітників. Ми дали своїм робіт- 
никам підвишку 15 ПрОЦСПТіН. 
Ми поставили тепер дві шиф- 
тн. Ми зменшили робучий день 
па 2 години. І таке інше. 

Цікаво, котро група справді 
помагає... 

БЕЗ ЗАПАЛУ НЕМА ДІЛА. 

Не можна сумніватися, що 
ніж авторами 10,000 привітних 
Але й провідники большс- і телеграм до президента Руз- 
визму не могли відразу завер- велта є люди, які не вірять у 
тати до тих метод, які вони пляни президента; Інші" внта- 
так ще недавно окрнчали як ють ного плян, а в душі но- 
застарілі. Пробували ще ріжні ляться за Його провал; інші у- 
носередні форми, мішати дві важають цей плян краплею в 
засади, творити щось міша- морі; ще інші мають ще інак- 
ного. Та ці посередні форми ші задні мисли, 
були свідоцтвом, як грубо по- 1 Та всетакн маса привітів 
милились большевицькі теоре- мусить робити вражіння затпі- 
тнки в своїх роздумуваннях лу, а це одно є великою помі- 



: можна на .фар. 
і засад господарки у 
Почався відворот. За- 
крайні теорнзування, 
і змагання до творсн- 
езннх фарм, яке навіть 
о Імям умової недуги 
„гігантоманії". Стали вводити 
менші фарми, стали заводити 
плодозмін. 



про рільництво. 



АДРЕСА ВИСТАВОВОГО 

КОМІТЕТУ В Ш1КАГО: 
ІЛегвіпіоп СЬісауо ¥{ог1<Г<> Р.н 



.| можна переносити до фабрн- 



) СоНаке Сготе Ау» ч 
СЬІсаео, НЬ, 



І- Вок. 



чю для уряду в його заходах. 

„ІЧЕ1У ОЕАЬ." ПРЕЗИДЕНТА 
РУЗВЕЛТА И ПОСТУП. 

Можна ждати від політики 
президента Рузвелта справж- 
нього вирахування Америки з 
крізи, а можна в це сумнівати- 
ся; ба навіть вважати ці всі 
заходи невартими того- чор- 
нила, яким вони писані. 
) Та всетакн треба признати 



МЯСЩІ 



(3) 



Керч: 



(Є Шол- 
Окалі- 
а Шол- 



Потім Шолта вииростовуєть-) — Деж там! — зар. 
ся, щоби визволитися з „ба- яснила Катерина. — М 
сової неволі". Лежить на боці маємо приятелів. Ну ~ зреш- 
й лежучи здіймає зі себе ре- тою не є це й таке приятель- 
мінь. Опісля на-силу встав і ство, та заночувати чейже по- 
глядить на бас гнівно й мовч- зволять! — І Катерина по- 
ки. Так його застала Катери- 1 яевюв Коленачевн, де це той 
на з музиками, коли скоро, яке це посвоячення, 
наскільки на це позволила і — Алеж певно! Та ми все- 
ховзка дорога, збігли наділ, [таки поступимо туди до корш- 
— Але то 'я їхав, до чорта! ми там коло майдану, — каже 
—сказав Шолта, як прийшли, Коленач. - Ви потім, панімат-'мар засвітити, бі. _ 
до нього. Це вперше почула ко. зайдете там і підемо до'мн виповзала пітьм 

Катерина від нього слово. А ( Погорілич. А той Шмндеркало лася вікнами надвір. А як роз- шкробається за вухом 
далі Щолта нічого не говорив. .то онтам. [яснилося, ввійшли у коршму ете, то така справа... Вона, 

Підняв ушкоджений бас, що Катерина розлучилася з му- два молоді сусіди. Весело при- себто моя жінка, законтрак- 
дивно скрипів, знову закинув 1 зиками. " 



йдіть! Я там піет буду! А навіть як би й три! І дві взя-ІТаж то до Погорілич іще до- здавалося. А Коленачсва труб- президентові! Рузвслтови. що 

1 брої пів години! А за хвилину ка творила справжні дива. він зробив один перелом у ду- 
буде темно, хоч око виколи. І Очи присутніх заіскрилися,, ші Американців. Досі Амсри- 
Тепер місяць" не світить. На- лиця розвеселилися, склянки нанці, захоплені інднвідуаліл- 
віть колиб і світив, хмари не веселіше задзвонили. І Катери- мом, конкуренцією, прямував- 
дадуть йому. Нам уже йти би, 1 "а Вомачена глядить веселіше. ! "ям до верхів, усе думали, що 



В коршмі прн столі сиділи ла би Катерина 
три музики самі й пили пиво,[ Знову прийшли два парубки, 
до якого 'доливали собі чор-| Вкінці прийшов Шмидерка- 
ної кави. — То, кажуть, від- -ю Й зараз прнсідається до 
свіжить чоловіка, — сказав Ко- музик. Нони весело питаються 
яенач, з ним. І Шолта глянув на ньо- 

— А ходіть присістися до го паче крізь мраку, подав йо- 
кликнув му руку та пригладив собі свої 
знову, чи величезні вусища. 

■ — То можеб ми погодилися! 
*— І Катерина потягнула Шмн- 
деркала на бік за рукав. 

— А що? — Шмндеркало 
ВИДИВИВСЯ на неї незрозуміло. 

— Що?! А з тою коровою! 

— То — знаєте, кумо, — по- 
?іало говорить Шмндеркало та 



боліли ноги, 
хвилину мусів 



корш- 
корш- 
тисну- 



піддає — >а хвилину буде 
кромішна тьма. 

— То добре! Підемо, — ра 
до відповідає Колснач, одначе 
:'і далі сидить спокійно. 

Коршма починає оживати, 
Весела балачка котиться крізь 
коршеминй дим, а коршмар 
пильненько розносить пнво. 

— А іцр? Вшкваримо? — 
спитав нараз Коленач товари- 
шів. 

Керчмарнк радо притакнув 
головою та, сміючись, здіймнві 
з шарагів над собою свій ве- 



Бо музика музикою! | нові машини можуть мати 

— А нумо затанцюймо, па- тільки такий наслідок, що во- 
німаткр! — То Шмндеркало "и ощаджують працю підігрн- 
кличе її, а очи йому сміються. ємиям, а робітників викида- 

— Де мені до танцю, таж я ,от ь з роботи. Тепер з кодск- 
і.жс стара баба! — нібито бо-І сіа для ріжних промислів во- 
Г онитьсн Катерина. ии вперше поставлені перед 

— О, ви ще затанцюєте кра-| 0СІ,0ШЮЮ Думкою, що нова 
ше, ніж неодна дівка! і машина не сміє викидати ро- 

I вже Шмндеркало взяв к а - '™ Ика 3 Р оботи > 1 »° во,іа мае 
терпну та крутиться з нею по- 1 СК0 Р°"У ва ™ робітпиковн день 
' ч столами. Танцюють по Праш ' що " й Робітник має а 
Рому, гарненько при землі І10 , в 1 ого винаходу користатн. 
н воно йде добре ' " с Р сл ом у душі можна 

Колиж Катерина після тан- 1 "" 83 ™ СПраВДІ Р сйолк,ці,іт) " 
втирала собі піт з чола, 



переломом. 



-. - ■■ ' Вони завернули до внталнея з музиками. тована на половині — то як ликий інструмент V чорному Ш 

собі його на плечі та пустився, коршмн, а Катерина йшла до І знову ввійшов один, Сів тут щось починати без неї...] футералі. Одного руху руки "° 

в дальшу дорогу. Шмидеркалової хати. прн іншому столі, замовив со- — Таж як я перед хвили- треба було, щоби 'заблестівІд х™ 3 , ВЖЄ СіЮКІІІ »о: „Дсж 

— Навіть хлопиця не знає, Застала Шмидеркала на по- бі пиво та поглядав па музи- пою було V вас, то ви сказали, жовтою бляхою. Коленач і со-І у * 1аб 1 подумала, що собі 
ЩО згубив клярнет! — засміяв- двірю. Як розповіла йому свій ків, які — крім Шолти — гуч- шо боїтеся жінки! |бі сягнув рукою та добув труб- [ ''"^ заТіПІ,1н,ю - Ллсж бо ви 

ся за ним Коленач. — На, біль, Шмидеркаловн уста в по забавлялися. Шолта сидів Довкола почувся гучний «У- І Шолта мовчки сяпіув по {„ РЄ татіюєтс ! — похвалила 
Керчмарику, візьми йому цс! кутках наче ворухнулися. По- зігнувшись, мовчав і глядів на- сміх, а Катерина збентежилася, клярнет, що лежав перед ним ' ІІМНЛС Р кала - — Та й я також! 
— І Коленач подає Керчмарн- тім якось перелякано розгля- хмарено. бо не сподівалася, що люди »а столі. І мене не раз билися хлопці!" 

кови завиненнй клярнет, який нувсн по подвірю, глянув у Знову прийшов якийсь чо- слухають, що вона говорила з 1 Катерина щойно тепер зро-' А музик н заграли іншої. Г 

підняв на узбічу. вікна хати тай каже до Кате- ловік. Катерина пильно" прн- Шмидеркалом. І Шмндеркало зуміла, що значить у музик 3 " ову ін " 10 '- Танцювала Кате- по Р ів1,а "шо з франком у II" 

І вже доходять до села, що рнни таємничо: „Знаєте що,] гляда.іася кожному прихожо- сміється здорово та спокійно ..вшкварити собі". Музики го- рнна ' тан ик>вала лже Й корш- риж ' т Р сба б У л о закрити Га- 
вже стало потопати в сутінку, кумо, нічого тут не говоріть.Іму, чи то не Шмндеркало. знову прнсідається до музик товилися.до гри, що відпові- марка й Дівчина. Таж це мя- Лю Пс Р іи '"''а, шо мала гіміїа- 
Замрачене небо передчасно а зайдіть до коршми. Я там Нахмарепість, що з нею бу- простісенько-напроти Катери-'д ала би загальній ' веселости," сниці! .стичну салю, читальню, ресто- 

ла вибралася в дорогу, вже п ни. Іяка запанувала в коршмі. *| 1 було весело. Хоч на дворі ра "' Т0 " 10, 

майже покинула, бо музики — Таж він уже давно вдо-І У коршмі озвався пискливий було темн 'сенько, ніхто й не Вістка пригадує факт, ш" 
додали їй трохи веселого на- ьець! — зі сміхом, пояснює Ка-' Шолтів клярнет. До нього при- думав Ходити. Навіть Ка Амс Р І, «аіші удержують у На- 
строю. А також чарка солод- тернні Коленач. норовив Керчмарик вальсове те Р ина - Так це їй сподобало рижі Р яд американських інсти- 
кого розолісу и трохи розве-' Катерина остовпіла. Знає.-що теипо свого басбвого флігель- ся "' Ціо?! До Погорілич її цей туцій 3 цілго одержання на- 
"■"-а. Та коли вже вибрала- лише ще більше виставилась' горну. • А Коленачева трубка муз \ ка поведе! тонального життя серед жині- 
дорогу, мусить постави- би на посміховище, колиб іще' вмішалася своїм сс-та-та. . ' Було вже добре пізно як чих там з емл "«'в ' з ш ' лю "°* 
свому. А той Шмидерка- раз почала з коровою. Шолта прижмурив очи, йо- відчи "" л ися двері ■ й увійшли Ши Р ення симпатій для Амерк- 
як здається ~ не буде — Проклятий чорт! — ду- г,о довге тіло якось непрнрод- Ч0ТИ Р« Цигани та дві циганки ки - ставши [мігрантами, 
гор.лнчах. такий твердий. Як би так звер- має собі в душі. - . „ витягнулося, а клярнет йо- Були ЗМ0І < л і- - Що то? ті Американці роблять те саме, 
ло^ «іГпі ~ Шмидерка - " ув пять сото л к ' було6 доб Р е! ~ Так 1цож?! Писмо? - го пищав пронизливо. Керчма- ^Р 1 Д0 'Ч?І 3 такого мооозуі що Р обл ^ь імігрантн в Аме- 
лови заіскрилися очи. - То|Катерниа не йшла би даром, спиталася нараз Коленача. -'рик і при музиці всміхався як' Р У ри«і. а чим ті Американці ча- 

(Кінець буде). сто , ' 



скоротило день. 

— А чекайте, - 
рина до Коленача — не заче- 
кали би ви на мене?. Я 



каже Кате- 



передчасно а зайдіть до коршмн. Я там 
за хвилину прийду. То знаєте! 
Жінка! — І Шмндеркало під- 
моргнув. 

лишеї Катерина притакнула голо- 
поступлю до того Шмидерка- вою. — Так, так, трапляються 
ла й раз-два буду готова. До-'тякі жінки потвори! О, я не'селил 
дому вже не буду вертатися, 
то заночувала би в Погоріли- 
, чах, колиб ви мене взяли з со- 
бою. " 

— То як, до нас? — І Коле- 
" нач глянув на неї здивовано 



ЯК АМЕРИКАНЕЦЬ СТЛНГ 
(МІГРАНТОМ. 

У Парижі закрито через крі- 
У американські інституції- 
Через обезцінепня доляра 



така. — Ну, я там зайду. Там'ея і 
пішли музики, то я з одним ти на 
діду, щоби заночувати в По-['"о — 



ГОЛОСИНИТАЧІВ 

по УКРАЇНСЬКИХ СЕЛАХ У 
НОРТ ДАКОТІ. 

III. 

щем (Мах) і околичні села. 

Коли подорожний їде ПО 
.(■у" залізниці з села Київа на 
захід, - 1С <'' 110 обернувся, то 
здіїблс нашого здорового, 
сильного, вусатого чоловіка. В 
попередніх описах було дещо 
коротко сказано про наших 
лЮ ді-іі у Кліті і Біоті, а отсеіі 
короткий опис дасть кілька 
новинок про українських ріль- 
нпків дальше на захід. 

Гдучн з Ьют до Мексу, пере- 
ЬйжавТЬСЙ через такі села: 
КоіїсйурГ, Русо і Беисдікт. Усі 
„і ама відділені одно від дру- 
гого >іких десять миль, але 
іому. ІНО положені на рівни- 
на,' то МЛІЇЖС видно одно се- 

і.! Другого. Часом можна 
Побачити маленький горбок, а 
з;[ горбком мочари. Навіть 
найменші мочари в тих о- 
КО.ШИЛХ зовуть людк „озера- 
ли". ТлкІ „озера" є майже все 
.урослі довгою травою, в ко^ 
трііі ГНІЗДИТЬСЯ безліч усякого 
рода ластівок і диких качок. 
Поля Північної Дакотн в 
червні прибирають краску 
вкраїнського прапора — усе 
жовтіється, як гірчиця зацвите 
V пшеничних полях, а понад 
полями висить чисте безхмар- 
не небо. 

Перша паша станін не Конгс- 
б\рг, Є там залізничий дво- 
реш, і лише кілька хат. Доїж- 
джаючи до неї стації, можна 
побачити кілька рільників з 
возами або малими троками, 
на котрих відставляють смета- 
ну ло залізниці. Біля цього сс- 
.1.1 жнють на р'і'л І тільки шість 



наших господарів,. • а це пп. 
Крицькі, Масткж, Баштовий 
Мовчан і Діноіа. Усі вони по- 
ходять з Великої України і є 
євангельського віроісповідаї 



СВОБОДА, ПЯТНИЦЯ, 28-го ЛИПІ-іЯ 1033. 



тим не ораних полях. Ьйїі во- 
ни були бідні, як заїхали в Да- 
коту, але працювали, щадили 
і доробилися. Треба їм при- 
знати, що є чесні, релігійні і 
згідливі люди. Німці і Норвеж- 
ці до*6ое висловлюються про 
українських сусідів, яких на 
зивають „Рошен". Попри ско 
помічний дорібок подбали на- 
ші люди про вишу освіту своїх 
дітей. Ця мала горстка людей 
видала шість учителів, котрі 
тепер участь у школах, І од- 
ного технічного знавця. На 



Наступна стацін це Рус; 
и:о). Говорять наші люди 
) її тому так названо, бі. 
там колись Суло багато ру- 
ькнх людей. Тепер остались 
а рілі 22 родини; інші виїха- 
ли . до Канади. Таке розказу- 
ють майже у кождім селі: „Ко- 
лись багато нас тут було, але 
виїхали в Канаду". Рільники, 
котрі остались біля Русо, ма- 
ються добре. Мабуть усі вони 
є суботники (адвентисти) і ма- 
ють свою церкву. До тої са 
мої церкви доїжджають Укра- 
їнці з сусіднього села на захо- 
ді, Беиедікту. 

Село Бенедікт невеличке, а-| ком український характер, і 
ле чепурненьке і має веселий самім селі є 36 українських ро- 
еигляд. У самім селі є тільки Д!Ш ' кілька неподружених. 
дві українські родини, и ікиіі Поза селом, головно на північ, 
це Німці і Норвечіні. Поза се- 
лом є 19 українських родин на 
фармах. Наші люди жиють у 
згоді з чужоземними сусідами, 
і їх діти часто побнраються 



іль, народи 
м мало. 
Мекс. Згідно з 
пнеом село Мі 
Ці, Тепер во 

будинків. Цс 
ІЬШС околиця, 



СВІДОМОСТІ! Є 

з останнім не- 
іекс мало 5(10 
зно виглядає 
і знищив кіль 
село, а ще 



ми. 



На 



ВІН 



овал 



. Він продає рільничі ма- 
ні і знаряди, а крім 
того є публпчннм нотарем. 
Кою брат був кілька літ од- 
ім з американських фаховцін 
большевії на Україні. Ко- 
і п. Харченко довідався, за 
їм я приїхав до нього, то 
звелів своїй секретарці дати 
всі потрібні ВІДОМОСТІ!. 
Через дорогу від склепу Хар- 
ченка є пул-рум и. Козленка, 
другого Київляннна. 

Тамошні Українці посели- 
лись на нових, ніколи иеред- 



дн з України, з канівського 
іращанського повіту, на Ки 
дані. При помочі наших лю 
; удалось мені списати 109 
>аїнських родин на фармах 
ЇЙ укр. мешканці в Ме 
і околиці це протестанти- 
I сектанти. Панує межи ними 
! тверезість і згода. Насі 
можна було мені добачити за 
десять днів побуту, між ними, 
можу сказати, що рівень 
життя є там вищий ніж по де- 
котрих інших селах. Є там дві 
українські церкви, баптнська 
і суботннцька; обидві церкви 
у селі. Люди не ведуть релі- 
гійної боротьби. 

Торговлн в селі Мсксі є май- 
же вся в українських руках. 
Найвизначніший купець це п. 
Буковий, Пін доставляє овочі 
залізницею до всіх склепів на 



яких 70 миль довкруги Мексу 
Це є чесний, статочниіі, широ- 
ко знаний І поважаний купець. 
Хоч він е заможний, то 
своїх людей і рідну мову ша- 
нує. Опріч п. Букового є й ін- 
ші українські громадяни, що 
мають торговельні підприєм- 
ства, як газолінові стації, склеп 
електричних 1 приладів, різни 
цю І шевське заведення. 

З рільників є мале чнел 
багачів; таке саме мале числ 
бідаків; загал мається добрі 
Пересічне господарство скла 
дається десь з 500 акрів земл 
рільничих знарндіз, великоп 
трока, автомобіля, кілька ко 
ней, від 10 до 100 штук рога 
тої худоби І, як талі зовуть, 
„табун" людей. На оборі мож- 
на всюди бачити велику силу 
курей, індиків і качок. 

Мекська громада має між 
собою значне число свідомих 
громадян. Є там кілька, ще 
читають „Кобзаря" Шевченка 
Слова „Україна" і „Українець" 
уживають уже більше сміливо 
ніж декотрі Галичани. Ця гро- 
мада видала .до 40 учителів; 
з того числа тепер ще 25 у- 
чать у Дакоті й інших стей 
тах. Таким здобутком не може 



без переборщення сказати, що 
наші громадяни в Мексі зро- 
били і роблять значний поступ 
І мають провід у рільництві, 
торговлі, політиці й науці. 

Доґлес (Одітім). Дальше на 
захід по цій самій дорозі жи- 
ють 6 наших родин біля ■ 
Доглес. Вони такі самі люд 
тих самих сіл України, н 
вище описані. Кожднй 
свою господарку і жиє ч< 
і тверезо. 

РаЙдер і Макотн (йівег, 
коїі)- Значно більше число 



<ідг;[ 



осілося- 



[ЇЖ 



охвалнтися ніяка інша укра- 
їнська громада в Америці. На 
тім не кінець, бо І тепер є ба- 
гато молодіжн по школах. О- 
дин Із їх молодців, студент ін- 
жннірії |< МішІгсн університе- 
ті, п. ЗагарІй, виграв багато 
цінних нагород за математич- 
ні досліди в радіовнх конкур- 
сах. Інший тамошній громадя- 
нин, п. Дубовий, знаний між 
нашими людьми по цілій Да- 
коті, має велику і вельми пін- 
ну приватну бібліотеку. При 
помочі цього великого грома- 
дянина було мені лекше зібра- 
ти новини про життя тамош- 
людей. НакІнець можу 



їй Райдер і Макотн. У самім 
нікоті жйють пише три удра- 
іські сімї; дві є заняті торгов- 
лею, а третій чоловік, п. За- 
вальний, продає білети на за- 
лізний ій стації. Село Макоти 
є нове і виглядає найбільш за- 
можне на цілу околицю. 

З усіх наших тамошніх гро- 
мадян найбільше є знаний і 
поважаний п. Кннрша, торго- 
вець вуглем. Є це свідомий 
громадянин. Походить з Київ- 
щини і так добре говорить 
по українськії, що за дві го- 
лини розмови вжив лиш одно 
російське слово, при прощан- 
„до снєданія". Усіх та- 
мошніх Українців (родин) є 28, 
майже всі із Звенигородського 
повіту, Київщина. Не мають 
вони ніякої своєї організації, 
церкви. Декотрі є члена- 
ми американських протестант- 
ських церков, інші сидять до- 
ма. Вони є настільки свідомі, 
що не приймають до себе ріж- 
нігх заходців, що то вешта- 
ються по громадах у „чорній 
сорочці з білим, оберненим 
ковнірцем". Родичі посилають 
діти до вищих шкіл. Дотепер 
видала ця громада кілька сте- 
нографісток і шість учительок. 

Поза пише описаними гро- 
мадами є ще інші, розкинені 



дальше на захід. Біля Вен і'уі- 
є три українські родини: одні 
біля ГІаршпл, а коло ВІлісто 
на, недалеко монтанської гра 
ниці, е аж ЗО родин. Усі ці 
люди походять з Київщини па 
Україні. 

Місто Майнот (міпоі). Це є 
торговельний осередок північ- 
но-західньої частини стейту. 
Зїжджаються там люди на куп- 
но здалека, навіть з Монтанн 
і Канади. Коли оглянете деякі 
річи по склепах, то пізнаєте, 
щоі в' цім місті існує велика 
дорожнеча. Там так, як і в ін- 
ших містах, деякі Жиди роб- 
лять великий гріш на наших 
доїжджаючих рільниках. 

Усіх Українців, про яких мо- 
жна було дещо довідатися, на- 
числено 27 родин і кілька 
неподружннх, не включаючи 
дівчат, що роблять по грець- 
ких ресторанах і є так „замерн- 
канізовані", що своїх давніх 



наші родини мають свої вла- 
сні хати. Народня свідомість 
дуже слаба, а це тому, бо вони 
або тут роджені, або прибули 1 
до Америки малими. Але і тям 
є одна свідома Українка-Галн- 
чанка, котра дістає українські 
часописи, а інші громадяни ча- 
сом сходяться там і читають. 
Про Галичан говорять як про 
добрих Українців, кажучи: 
„Ми руські, хахли, але ви як 
заїдете до Вілтона і на Украї- 
ну, то там є хороші Українці", 
додаючи: „там і випити да- 

Васнль Галич. 



сусідів з фарм не пізнають. 
Усі майнотські Українці це мо 

ЛОДІ ЛЮДИ З ОКОЛИЧНІХ СІЛ 

фарм, котрі покінчили сяку- 
таку школу і пішли шукати 
заняття в місті. Декотрі, поба- 
чивши, що в місті не так лег- 
ко зробити життя, взялися 
жваво до праці. Тепер є там 
три наші, що мають ре- 
сторан, один гросерню, о- 
дин при шевстві, один є ма- 
буть ' найліпшим теслею в 
місті, одна панна вчить у шко- 
лі, а її брат, капітан Болин, є 
тепер офішіром при американ- 
ськім воздухоплавнім війську. 
Інші роблять, хто що може, 
але одно добре, що майже всі 
мають заняття — з виїмком 
кількох ияннць-волоцюг. 

Тому, що майнотські Укра- 
їнці там недавно заїхали, то 
ще не осягнули ніякої орга- 
нізації. Там так, як і в інших 
дакотських містах, майже всі 



ПОДЯКИ. 



Я, нижче підписана, складаю 
сердечну подяку головним у- 
рядникам У. Н. Союза за скоре 
внилачення мені посмертного 
по моїм чоловіку Кондратовн 
Климовн, членовн від. 179 У. 
Н. Союза. Бажаю У. Н Союзо- 
ві) якнайкращого розвитку і 
багато нових членів. Також 
щиро дякую місцевим урядни- 
кам і членам, котрі прибули і 
віддали останню прислугу ио- 1 

му ЧОЛОВІКОВІЇ. 

Анна Клнм. 

Сесер, Ілл. 

Я, нижче підписаний член 
бр. св. Петра і Павла, від. 27 
У. Н. Союза в Нюарку, Н. Дж„ 
адаю щиру подяку голов- 
ним урядникам У. Н. Союза за 
уділений мені запомоги з фон- 
ду запомогового в сумі $24, 
котрі мені стали великою по- 
мічю у моїм тяжкім положен- 
ню. Також дякую щиро місце- 
вим урядникам за їх труд. 

Олекса Фанга, 
Ґлесго, Конн. 



ПРОТОКОЛ 

З XVIII. КОНВЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НИРОДНЬОГО СОЮЗА 



організаційній, а часами треба була відвідати ї: 
іраві народній, що я й роби». 



У обонязок 
І можливе. 



Також на припоручення декотрих членів екзеку- | Дякуючи за честь покликання мене до цього уря 
івіюго комітету я відвідував позамісисві відділи лу делегатам з минулої конвенції, теперішнім делє- 



що відбулася в Дітройт, Міні., в днях 
15—20 травня 1933 року. 

ТРЕТІЙ ДЕНЬ КОНВЕНЦІЇ. 
Зніт головного радного д-ра Николая Клнма. 

III. пні Делегати і Делегатки! 

Чотири роки тому гол. 



ділила мене урядо: 



У. Н. О 
Всі 



Союза. 

На припоручення екз. комітету, або І на бажання 
відділових урядників, я иолагоджував після статута 
(23) ленкі непорозуміння по відділах та всякі інші спра- 
ві:, які були на деннім порядку. 

На бажання відділовим урядників я брав участь 
у кождім Союзовім святі, в посвяченнях відділових 
прапорів і в ювилеях та в паролніх святах, де брали 
участі. Союзовці, які запрошували мене на такі евн- 
конвенція в Нюарку на- , та народні, 
юза. Я, як гол. урядник, 
юнати в користь нашоі 



гатам заявляю, що я справді великою честю вважаю 
працювати в такім славнім уряді, як є теперішній. 



честь, та що в даних обставинах було' громади, вияснив справу і вони згодились платити 
І рент та адмініструвати домом: Тому однак, що по за- 
1 плаченто одного місяця ренту відмовились дальше 
платити, треба було силою реальність перебрати, та 
н нрнсутности гол. мредс. М. Мурашка змінити замки, 
та вкінці забрати урядження за довгії. 

По річнім засіданню 1930 р. я скликав збори всіх 
филаделфійських урядників відділів У. Н. С, перепо- 
вів внелід нарад головного уряду, заохочував до. щи- 
рішої праці зорганізованій молоді та ухвалено пе- 
ренести збірку на сиротинець-захист. 

Дня 5-го травня 1930 р. я скликав другі збори у- 
рядників в справі Пластової організації при У. Н. Со- 



пра 



Звіт головного радного Сіефана Заблоцького. 

Шановні Пані і Панове, Делегати 18-тої Конвенції 
У. Н. Союза. 

Як член головного уряду, а саме головний радний, 
я був на всіх засіданнях І робив те, чого мій обовязок 
і честі, вимагали, точно так, як і всі інші головні урпд- 
Поза засіданнями головного уряду, я репрезен- 
гого вимагала потреба, або була 
х доручень я не мав аж тіль 



[і 1932 році припоручин мені гол. фшансовин 
■ар справу покійного Івана Рапка, бувшого 1 
. 179, в Мізури, то є його сирітський фонд. 

юлагодив, а всі напери вислав до гол. кап 
також припоручила мені про 



Цю 



справ 1 . 



Крім того я обороняв всякі напади на У. Н. Сої 
чи на його уряд з большевицької сторони, або інших' — 'Гд'' ^га'нй 
радикальних організацій. Я був присутнії на всіх 1 „ді-цд^ Спеція 

грох річних засіданнях Головного Уряду У. Н. Со-| б „ ' ба було " про це аж книжку писати, 
юза та брав активну участь спільно з іншими голов- Почуваючися до обовязку подякувати Шановни:. 
ряднинами V. н. цоюза в усіх нарадах підчас ід слє ,- а там і Делегаткам за наділення мене почестю 

,ього уряду, дякую і заявляю, що я нею дорожив 



і засіданню на бажання декотрих 
іідділів я давав справоздаиня па їх звичайних зборах, 
і то такс, нк зріст фінансовий в У. Н. Союзі та про 
Лицуияк І п. 'Дмитра Сока'ль- інші справи, якими/ цікавилися члени і хотіли знати 
сь'кдго члені"» від. 308 з [лінойс. Цю справу я ирові- про тс все, то говорилося на річнім засіданню, 
рив і повідомив їіро це гол. канцелярію. і Найбільше праці і заінтересування в нашій орґа- 

НспкІ спори по відділах я старався полагодити, нізації було минулого року, зараз по засіданню Го- 
Іі гсяких національних святах і підприємствах відділів донного Уряду У! Н. Союза. Як лише Головний Уряд 
я і'»раа участь. При тих нагодах я говорив про У. Н. на річнім засіданню ухвалив перевести реформу в 
Союз як єдину найкращу інституцію тут в Америці, у. н. Союзі, то багато'членів приходили до мене осо- 
ИКа Дбає про своїх членів і про український нарід. Во- бнето і запитувались, коли реформа прийде, щоб ( 
надає поміч сному народовн тут і в Ріднім Краю. Я можна визичити грошей на сплачення місячних вкла- ^ р 
також заохочував нй-членів стати членами У. Н. Сою- док. А по ухвалі реформи і по виясненню головним' ( - 

I предсідателем та рекордовим секретарем, як ВОНИ |_| 



старався її не сплямити. Також дякую всім співтовари- 
шам, членам головного уряду,, з котрим я мав честь 
над добром організації радити. Л Вам, Шановні Деле- 
гатки і Делегати, жслаю успіху в конвенційних нара- 
дах, а по конвенції свідомості! і вдоволення з цього, 
що на конвенції зробили. 

Хай жие Український Народний Союз! 

Звіт головного радного Стефана Слободяна. 

ігла Конвенціє! 

дучи на ХУІІ-тій головній конвенції в Нюраку, 

„ впрошений предсідннком були" тя- У Дітройт, І по тих усіх інформаціях," що ";. дж - 1029 Ь бачив я > як ГОлов " і Р ал,,і у - н - Союза 

имт '«V ,, Дмитром Івашуком, на ювнлеЙ цього давав головний рекорловий секретар V часописі „Сво- "Р |ЛИ "*д своїми звітами,. не маючи виразно предви- 
?>їиВ»п о пашу організацію та про «ода", багато членів запитували особисто про .про- джс,шх статутом обовязк.в , тимсамнм жадання, зв,- 
»Лаш м • ■ синоди української дер- 1 довженс обезпечення.", бо не могли як слід того зро-|™ -^кочнло їх несподівано. Ось так, як пр.лн мої по. 

1....М нашого народу до у у то ба йуло иияснкшати ІІОО днноко, ' як ' "средники, ириходиться і мвт мати звіт з прані в по- 

І бпав участь V всіх пічних засіданнях, де при- ліпне приходили з запитами. іВіреніМ мені окрузі, в котрім є 27 відділів У. Н. Союза. 

•.іші-иііиюі своїми радами лля добра та розвою У. Н. Щодо справ наролніх, то я, яко радний У, Н. . я б Ув ирисутний на трох головних річних зборах 
Очочіі На них засіданнях я підносив, щоби наш ча- Союза. старався попорати все те, що було на славу і здавав звіти зі своєї праці, тому отеє справо. и.мшя 
сопне ' Свобогі" частинно друкувався в англійській і добро У. Н. Союза і всього українського народу, "і. буде ограиичене. Я уважаю головні річні засідання 

V - пі нашої тут родженої молодіжн, котра не була всс . ТЄ| щ0 17 гол. Конвенція 'ухвалила дотично на- ' Ш°сь в роді сенату, який має право вирішувати багато 

кялі'та не маїа нагоди навчитися читати і писати по прямку в часописі „Свобода", без огляду на те, чи важних справ. Я пильно слідив за звітами членів го- 
Українськи Ця молодіж, хочби і в англійській мові 



й український на- 
івоїо виробити краснт 
треба дати їй провід 



«рже пізнати та полюоиі 
рід 3 неї можна аиґлійсьн 
''орцін і патріотів Україні 
матеріал. 

В справі рс(|)орми я їздив до відділів та пояс- 
нкжав членам, які користі! ця реформа принесе члеш^' 
і молодіжн У. Н. Союза. Я старався притягати моло- 
ді* до організації, та велика депресія не дала зро 
читн багато. Стараймося дати щось цікавого і полек 
ту для наших дітей, тоді дістанемо їх більше до на 

Також Шановні Делегати і Делегатки, я беру у- 
чаеть в політичнім життю неї держави на користг 
країнського народу, репрезентую свій нарід на всяких 
політичних виступах мого міста та стараюся, ЩОС 
Ч'ііні .тіоли занимали якусь роботу ио/містових уряд; 
і т іп. На бажання відділів стараюся бути присутін 
Ня їх мітінгах та стараюся помогти їм у їх 
На цім кінчу моє справоздання, голов- 



то сподобалося декотрим одиницям, котрі вічно' на- іловної екзекутивн і прислухувався до справоздань 
китаються па часопис „Свободу" і його редакторів 'головних радних. По кождім річнім засіданню я скли- 
а критикують усіх і все, а самі нічого не роблять. збори урядників відділових свого округа, здавав 

При кінці мого справоздання хочу сказати Вам, ЗВІТ 3 нарад) голоного уряду, інформував про всі бі- 
Іані і Панове Делегати 1 ., що взагалі я старався свій Ж У' П справи, загрівав до витревалости і пращ в ко- 
ряд виконати як слід, після моєї здібностн, та за-!» ,исть Дорогої всім нам організації. Передовсім остан- 
ісіди п усіх справах я поступав лише після статута," 1 Т Р И РО?и були повні нервового напруження між 
а ухвали конвенційної. 

Отсим кінчу моє справоздання та нею дорогою 
дякую всім делегатам І делегаткам з попередніх кон- 
венцій, які тут присутні, за довіри і вибраїшя мене 
головним радним У. Н. Союза. 

Також дякую членам екзекутивного комітету і 
всім Іншим головним урядникам У. Н. Союза і тим у- 
сім відділовим урядникам з котрими я мав до діла, 
за щиру і спільну працю для добра У. Н. Союза. 



юзі і по ширшій дискусії вибрано комітет і ухвалено 
повести якнайширшу акцію. 

В ропі 1931 я мав нещасний випадок каліцтва на 
ногу, тому кілька ІІсяців не був венлі відвідувати від- 
| діли, та за се перепнекою старався полагоджувати 
всі запити інтересованих. 

Дня 6-го грудня 1931 р. в порозумінню з головною 
канцелярією скликав я збори всіх филаделфійських і 
околичних відділів в справі виміни старих родів о- 
безпечення на нові, злуки відділів, вписування дітей 
до Молодечого Департаменту. На збори прибуло око- 
ло одної сотні урядників кількадесятьох відділів трох 
гтейтів. На збори прибули оба головні секретарі, пп. 
Каштанюк І Слободян, та по 8-годинних нарадах ди- 
скусіях та виясненнях присутні розійшлися вдоволені 
домів. 

З нагоди організаційних зборів гол. предсідателя, 
п. М. Мурашка, в справі вияснення реформи я взяв 
участь в слідуючих нарадах: дня 3-го травня 1932 р, в 
Вілмінгтон, Дел., 7-го травня в Честер, Па. і дня 8-го 
травня в Філяделфії, Па. На всіх зборах дискутовано 
справу реформи і вдержання членів прн організації. 

На зазнв гол. екзекутивн я забрав голос у справі 
допомоги членам, котрий то голос бун поміщений у 
„Свободі" 21. жовтня 1931 р. 

Я старався відвідувати відділи У. Н. Союза в Фи- 
ладелфії й околиці, виясняв табельки та корнети нових 
родів обезпечення, заохочував до щирішої праці та 
відбивав усякі напади, які сипались на нашу органі- 
зацію. 

Як член і урядник Злучених Організацій міста 
Филаделфії, я брав участь у протестаційних вічах, збо- 
рах, народних святах і взагалі в цілім народнім життю. 

Щиро дякую всім місцевим урядникам І членам 
повіреного мені округа за пошану і поміч, якої я за- 
знав за час чотиролітньої праці на становнши голов- 
ного радного ^- Н. Союза. 



урядни- 



кам складаю щиру подяку/ за співпрацю для добра 
і'- N. Союза та українського народу, а Вам, Шановні 
Делегати і Делегатки, жслаю якнайкращого успіху в 
Нарадах для У. Н. Союза. 



іленамн. Багато урядників 
із запитами в ріжнн; 
прикрости робили „1 
виразно виповіли війну У 



звртались до мене 
їх справах. Багато 
з большеї 
Союзови, намагаючися 



ари 



(Дальше буде) 



Звіт головної радної Аннн Боївки. 

Світла Конвенціє! ■ ' 

Хоч звіт головної радної не може бути довгий 
цікавий, бо обовязкн того роду є досить огра 
инчені і скупі, весж таки я мушу сказати, що почуваю- 
їслнвою, що в таких критичних для органі- 
зації і членів роках я мала честь бути в складі то- 
« м т «.,*-> чі чуі-1 го Уряду, який вспів організацію через бурхливі фил; 

Зніт головного радного У. Н. Союза Т. михаль іука. дспресі| '' [ фінансової крізи перевести, без огляду не 

Високоповажані Пані і Панове, Делегати на 18 тс , як мало я могла до того причинитися, 
'о.твну Конвенцію У. Н. Союза. І Не лише як головна радна, але як довголітня чле- 

Нісія ухвали минулої Конвенції мені, яко гол. ниця я завсіди відносилася льояльно до своєї органі- 
радному, нриходиться здавати перед Вами звіт з моєї зації і горджуся тим, що У. Н. Союз такі бурі щасливо 



захопити владу і майно, або знищити в користь інтер- 
національних мордснів. Вони захвалювали свої низькі 
вкладки, обдурюючи наших членів, щоби кидали, як 
то казали, „буржуазний Союз", а приступали до ра- 
бочих усього світу. Треба було вияснювати ріжні спо- 
соби всіляких асекурацій та вспокоювати членство. 

З головної канцелярії я мав багато припоручень, з 
яких наведу лише кілька. У відділі 62. була довший 
час боротьба через непорозуміння бувших урядників, 
непорядок в книжках, брак гроша і т. п. Треба було 
перевести мировий суд і членів успокоїти. Згаданий 
відділ є впорядкований і злучений з бувшим відділом 
346, і гарно розвивається. Подібна справа з непоряд- 
ками бувших урядників була у відділі 352 в Честер, 
Па., куди я їздив більше разів, щоби все як слід впо- 
рядкувати. Багато праці було над впорядкуванням від- 
ділу 268 у Франкфорд, Па. 

Немало праці було при персбранню дому Укра- 
їнської Громади у Савт Філяделфії, за перший* мор- 
геч. Члени громади, котрі інвестували кільканацять 



переходить і' зміцнюється. Від себе особисто не лише тисяч долярів своїх грошей, не могли погодитися з 

-'- думкою, щ"о реальність не є їх, що як хочуть уживати 



■'-літної ішаці в У. Н. Союзі. 

За 4 поки мого уоядування я відвідував багато між членами головної управи, але й узагалі між чле , — - — , ¥ - 

раліи віддЬЇ У. Н Союза в моїй місцевости виправі нами організації я зробила все, чого від мене вимагав ді* ; повинні платити рент. Я скликав збори урядників „Дай мені тисячку й забудь мене на вікиГ 



В гоТелІ висить табличка з написом: „Тут можете 
дістати всякі страви". Коли цс побачив один гість, за- 
мовив собі печеню зі слона. 

— Прошу, сказав вейтер, зараз замовлю. 

За кілька" хвилин вернувся вейтер і каже: 

Прикро нам, пане, та управитель каже, що не 
може відрізати від слона одну-однісеньку порцію. 



Лейді Єлисавета Фостср була свого часу одною з 
красунь Англії. Як була в Льозанні (Швайцарід), серед 
її обожателів були й два славні вчені: історик Гібон і 
лікар Тісо.' Приходило між ними до сцен зависти. Раз 
Тіс'о, щоби доскулити Ґібонови, сказав: 

— Мій пане Історику, коли лейді Фостер розхору- 
ється наслідком вашої сухої історичної балаканини, я 



* — Мій пане доктор, колиб ви вбили лейді Фостер 
вашою г»сцсптою, то я вчинив би її безсмертною. ■ 

Богатий чоловік просив свого приятеля з літо- 
чих літ, письменника, що нічого не доробився, щоби 
шисався йому в памятник. Письменник написав таке; 



СВОБОДА, ІІЯШИЦИ. Ж-го ЛИПНЯ 1933. 



ЗАХОДОМ БР. СВ. ВОЛОДИМИРА, ВІД. 130 У. Н. С. 



: уряджується : 



ВЕЛИЧАВИЙ ПІКНІК 

Щ 5ТРТ?КЇ'^ ВЕІ.УЕОЕКЕ РАКК І N N. 

В НЕДІЛЮ, ДНЯ 30-ГО ЛИПНЯ (Иї) 1933 РОКУ 

Вступ до парку лише 40 центів. 
Парк отвореннЙ віл 10 рано до пізно! ночі. 



ш 

буде ГарнЛ .іабітнтнсн. ] 
Пінній, бо буде зщщкл ф< 

Дойд, до парку тякиГ 

П^'Мпе'ч^Нієії Тоітіі). 



иґии'у рунш, ■■- Комітет. 
. ЗиЬ**у (0 (ігап.І Сепігді < 

і--.:.. -...1 я Л І яЛ ті 1...* 



пизірі РОЧЕСТЕР. Н. Й. І ОКОЩЯІ ПОЗІР! 

ТОВАРИСТВО ВІЛЬНІ КОЗАКИ В РОЧЕСТЕР, Н. [1. 

: :: : уладжуе : :: : 




ВЕЛИКИЙ ПІКНІК 

І, ДНЯ 30-ГО ЛИПНЯ (ДО) 1933 РОКУ 



СЕНЄКА ПАРКУ (КІРІ.Е КАМСЕ). 
Початок в голині 1-шій пополуднії. 
Чистий дохід на «удову Українського Дому в Рочсстср, Н. И. 

Запрошаеться Українців з Рочсстср і околиці громадно 
прибути- на неп пікнік. >" 
Кблнб ігаддв доні, то пікнік відбудеться її товариськім домі, 102 
Лоічег 5іг««і. — КОМІТЕТ. 

міцніший— — ІІІЧІИІІІІІІМІІ І І ■!■ МЯШІІІИІП 

ШМ МІЛЛЕРТОН ЗНАМЕНИТЕ СРЕДОТВО ДЛЯ ХОРИХ! 



З УКРАЇНСЬКОГО 
ІИПЯШЕРИЦІ. 

ШІКАГО, ІЛЛ. 

Ьнзначпі особи відвідують 
Український ПавІльон. 

Дня 21. липни посол литов- 
ської держави у Вашингтоні, 
ексцеленція Броніс К. Балутіс, 
відвідав Український ПавІльон 
на Світовій Виставі. Пан посол 
уважно оглянув усі українські 
експонати, а потому яку годи- 
ну забавив у ПавІльоні, пиль- 
но до всього придивляючись І 
ґратулюючи представникам 
Української Внставової Корпо- 
рації за досягнені наслідки. 
Пан посол був у товаристві 
полковника Павла Задейкіса, 
Генерального консули Литви ві 
Ню Г^орку, й пана Нон аса ' 
Вайлокатіса, одного з найбіль- 
ших промисловців та Гіанкирів 
на Литві. 

Від пана А. Калвайтіса, ли- 
товського консули а Шікаго, 
довідуємося, ЩО посол Ьа/ 
іншії.' надзвичайно гаг 
вражіїши .і ІІавільону та ще 
високими литовсм 
урядовцям», по відвідинах 



трагічну смерть литовськн: 
віяторів, то, в порозумінн 
визначними литовськими гро 
Малинами міста Шікаго, укра 
інськнй прапор на нашім Па 
вільоні зістав знижений на пії 
шоглн, на знак жалоби... 

Коли би вся українська ко 
льонія здавала собі добр- 
справу з того, 1 
ськиЙ ПавІльон н; 



а- необхідну потребу звяз 
з аатіснення всіх творчих 



еле- 

] ментів українського орґан-.г - 
ваного життя. Народня свідо- 
мість тепер сильно зростає її 
гуртує кращі сили для добра 
українського народу. 

Завдяки тому здвигають у 
кождому селі „Народній Дім" 
Украю- — себто національну твердії- 
Виставі, Труїло, то розносить і плекає 



Українській ВиставоВЇЙ Корпо- цІональну культуру та розвн 
рації не треба булоб постійно, ває народи» свідомість. У на 
нагадувати в пресі за фонди родньому домі концентрує™ 
та за піддержку, якої ще по- ся ціле духове життя нашоп 
трібно, щоби допровадити за- [селянина і робітника. З ньоп 
чате діло з честю аж до закін ' 



УКРАЇНСЬКИМ ФЛРМЕРАМ. 

(В. 1 А. К. в Бостоні, н.-.а> 

Не жалій життя літ, 
ІЦо вони так у чужині. 
Наче сон той, пролітають! 
В тебе є юний цвіт: 
Рідні діти, рай родини, 
Що надії огрівають. 

ебс є: гай, поля " 
І левади й долини, 
Що цвітуть, як квіт весною; 
В тебе власність своя 

,-белечко хатина, 
Власний дах над головою. 



ченпн Виставні 
ІЛогаіліап СЬісаао ЖогМ'ї 



Гпіг 



ЕхЬіЬії, 
9300 СоНаде Сгоує А\с, 
СЬісако, Ш. 




МАРІЯ МУХА, 
108 ІЛ*М Зі., Сагісгеї, N. 




ПЕТРО ЛУКІВ, 





о. ГР^ЧКІВСЬКА, 
2329 5ир«ГІпг СНігацк, III. і 3455 №е.І 94 5*., СігуоЬ.мІ 

ЗНИЖЕНІ ЦІНИ: 3 пачки - 2 долари; 2 пачки - І дол. И цит. 

Ссмнлі висилаємо беЗЕЯаіИО, — Адреса: 

і. 8. № І НЕ В, МС, 62 ВЕАСОН $Т„ №ЖІ N. 1. 



УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВОК 

ЩО ОВНІМАЄ 12 КОЛЬОРОВИХ ТАВЛИЦЬ 
ІіиИГ.РХ 120 НАИВИБАГЛИВ1ШИХ УЗОРІВ З ВЕЛИКІЇ 
УКРАЇНИ, ГАЛИЧИНИ И БУКОВИНИ. 
Кцлашія кооперативи 
, ЛМ. 



.Українське Народне Мистецтво" 
обгортці артиста М. Бутовн-- 
Ціна $1.10. 



"І V О В О В А" 

І Р О. Во. М І ІККЗКУ СГПГ. N. .і 



ЧИТАЙТЕ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ І ГАЗЕТИ БО ЧАСТЕ 
ЧИЇ АИІІЄ ВЕДЕ ДО ПРОСВІТИ. А ПРОСВІТА — СЕ СИЛА. 
ДИШІТЬ ПО НАРШОВО'ІШИП ЦІННИК КНИЖОК 
З V 6 В О О А, 

Т. О. Во. 3-Ю, ■>«•«» Сіїу, N. |. 



ЗАКЛИК 

ДО ОДНОСЕЛЬЧАН ЗІ СЕЛЛ 
МОНАСТИР, ЯРОСЛАВ- 
СЬКОГО ПОВІТУ. 

Дор 



Сестри і Браття! 
Ви зансіди ясно розуміли 
сповнили свої обовязкн сунро 
ТИ свого великого українсько 
го народу. Тому належиться 
у Навільоні. він кількома паво- вам честь і глибокий поклін 
ротами висловлював свій щи- м тзке чссис розуміння своїх 
рий подив для Українців, які, національний ідеалів, 
хоч і не будучи державною на- 1 рі дшш край запік 
цією, потрафили себе так гід- іт - подвнги золотимі 
ио зарспрсіеитувати на Світо-', , а листках своєї многостр; 
ній Виставі. Пан консулі, Кал- 
вайтіс дозволив ці вражінии 



литовського посла подати до 
відома нашої преси. 

Кілька днів тому завитав до 
нашого Павільопу японський 
міністер аніяції, який також 
незвичайно заінтересувався на- 
шими експонатами та Павільо- 
ном. По звпдженню Павільону 
та всього, що в кім є на по- 
каз, японський гість сказав 1 , 



дадьної історії. 

Наш невмірущий ґеиій-нро 
рок, Тарас Шевченко, кликав 
до земляків, що забували і цу> 
ралися свойого народу: 

Свою Україну любіть! 
Любіть її во врсМя люте! 
За неї душу положіть! 
Це він лишив нам заповіт: 
Вставайте, кайдани лорвіте 
Українці ще не сповнили 



що як би па цін Виставі ма- слів Шевченкового заповіту, 
лося давати нагороди, а він 1918 рік створив можливість 
був би суддю щодо тих наго- до їх здійснення, але незорга- 
род, то він би дав першу наго-'ганізованість і недостача на- 
роду японському Павільонови, ціональних творчих сил не. 
а другу — українському. [позволили вдержати самостій 
З інших визначних гостей за пости Української Наролньої 
останні часи згадуємо славно-^ Републики, що зродилася 
го адвоката п. Клсренса Деро- ( ОПіі іі крові всеукраїнської 
ва та відому американську по- волюції. 



стку, панну Лоу. 

За браком української дер- 
жави та українського дипльо- 
матичіюго або консул прного 



Український нарід знову під 
ярмом. Одначе пробуджена 
стихія національної СВІДОМО- 
СТІ! змагає чим дужче до здій' 
заступництва цій нашій Хаті снепня своїх державно-творчнх 
на Світовій Виставі часом до- ідеалів та їх оформлення 
водиться відгравати спеціялі,- національпо-політнчне тіло, 
ну ролю, ролю ямбасали від ким є Самостійна і Суверена 
українського громадянства. Україна. 

Так на Литовськім Дні, 16-го Такими думками і почувай 
липня, п. д-р Мирослав Сімн-' 
новіш, як' голова Української 
Внставової Корпорації, привн- 
тав Литовців в іие'ни Україн- 
ського суспільства, що викли- 
кало велике і загальне оду- 
шевлення серед десяток тисяч 



нами, переняті глибоко україн- 
ською ідеєю, жигать і грома- 
дяни-Українці села Монастир, 
ярославського повіту. Особли- 
ві умовиїш громадянської пра- 
ці в области національно-куль- 
турного життя на захілніх 
присутніх Литовців. Коли знов | окраїнах української етногра 
настигла до Шікаго звістка про'фічної території викликають 



Хоч країна чужа. 
Не своя довкола мова, 
Людський погляд непогідний; 
Зате в иолю'збіжа, 
Ліс, пруги і діброва 
Будять спогад про кран рідний. 



плугом, 



і ває. 



пливе культура й освіта під 
кожду стріху. „Народний Дім' 
у селі, цс святиня знання і ви 
ховання в повному значінню 
цього слова. 

І село Монастир сильно від- 
іуває потребу власної домів- 
ки. Тому свідоміші одиниці 
наважилися заспокоїти цю пе- 
учу недостачу, себто брак 
„Народнього Дому" в Монас^ 
тирі, й рішили негайно при- 
ступити до переведення у жит- 
тя будови своєї домівки. Ство- 
рено комітет будови „Народ- 
нього Дому", котрий має важ- 
кі перепони на своному шлп- А пк вийдеш в поле 
ху. Хоч одна частина будІ-,1 поглянеш на загони, 
вельного матеріалу вже є, та На узгіря зелень пишну, 

мало до повного успіху. і _ 

Тому, щоби, придбати засо- ! . ти Чуєшся 
би на ту ціль, рішив комітет 
будови Народного Дому в 
Монастирі звернутися до В?-:, 
Сестри і Браття за морем, щоб 
Ви вдовичою лептою допо- 
могли здвигнути цю твердиню 
якою є Народній Дім у селі. 

Дорогі Сестри І Браття, ао- 
поможіть нам скріпити наш. 
народні позиції, загрожйнІ 
ворогом. 

Відгукніться на наші горячі 
просьби І скромним датком 
причиніться до будови Народ- 
нього Дому в Монастирі. Ми 
знаємо, що і Ви переносите 
невигоди світової крізи, але 
громада це великий чоловік. 

Коли Ви, милі Сестри і 
Браття, повірили в щирість і 
доцільність наших слів, то 
просимо дуже не відмовити 
своїх жертв на вище сказану 



Там худібка пасесь, 
Там плугатор йде за 
Мовчки копі погані 
Серце в грудях так 
Облекшаєсь біль І 1 
Рідний край мов ож 



А в ліску, у яру 
Потічок як заплюскоче, 
Як шум лисґй озвесь зтнха; 
Ти покинеш журбу,. 
Звеселіють в тебе очі 
І забудеш горе'й лнхо. 



Наче в ріднім кубелечку. 
Де узгіря Карпат любих, 
Де твій нарід жиє. 
Що жде волі, сонця блеску, 
Днів щасливих І сеобідних. 

Не жалій життя літ. 
А старайся, хай в чужині 
Вони марно не згасають, — 
І працюй у одвіт, 
Хай кайдани в Україні 
З твого люду опадають. 




Д-Р МРІЙ ДНДРЕЯКО 

УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР, 
ХІРУРГ і АКУШЕР 
163 АУЕІЧЦЕ В, 

ТОКК, N. Т. 
(имш ї ї і*, гж-і 
Т.І. АЬСОМОЛПЯ 4-ави 
УрідовІ годних: раяо.ііж 11 до 



ціль. 

Всякі зложені жертви про- 
симо висилати до: Коопера- 
тиви ,, Надій" в Монастирі. 

Читальня „Просвіти": о. В. 
Смулка, голова, Ів. Квік, секр.; 
Кооператива „Надія": Дм. Ма- 
ціна, гол., Петро Губач, справ- 
ник; Уряд громадський: П, Бо- 
ярський, нач. гром.; Уряд п.і- 
рохіяльпнй: о. Вол. Сйулгса, 
парох. 

Монастир, 29 березин ІУЗЗ р. 



Два приятелі здибалися , на 
вулиці. 

— Як ся маєш, Миколо? Як 
тобі поводиться? 

- Спасибі, поводиться мені 
ліпше, ніж у будучині. І 



ВАЖНЕ ДЛЯ ЦЕРКОВНИХ ХОРІВ 

ЛІТУРГІЯ 
Святого Іоаниа Золотоустого 

НА МІШАННРІ ХОР 
напнсао відомий в АиериіІ і ЕвпопІ 
ОЛЕКСАНДЕР КОШИЦЬ. 
Киижк;і е великого музичного обе- 
му, лрукон.чи.і луже старанно, нл 
'І гарних окллдин- 



рубім папери і 
клх. 

Замопляїгтс впрост під вилавцін або 
питайте по кннілрнях. 

Ціна $1.50. Для книгарень добрий) 
опуст. 

Млено також мале число примір- 
ників Служби Гіпжпї Стспенкл (и 
укр. моїіі). Ціна $1.00. 

Висилаємо лише за готівку або 
С. О. " 



І ПОМЕР ОСИП БІЛОБРАМ. 

Емер, секретар магістрату ц 
Старому Самборі, род^,',,,,-, 
в Довгомостиськах, с\дг,і юті ^. 

іського повіту, Помер д Пя 
3. VII. 1933 р. в Ст. Самборі 

Покійний походив зі селіні- 
ськбї сімї. Усі старосамбірські 
товариства; а саме чіітал ЬМи 
„Просвіти- в місті, філій Т.Ц, 
„Просвіти", „Січ", „Сокіл", чв . 
тальня „Просвіти" на передні, 
стю Посада Долішня, дут» п. 
хестра при тій читальні, Т-во 
„Бесіда", „Повітове Т-во Кре- 
дитове", Кооперативна Тор. 
говля, Кружок „РІДНО! ||| К() . 
лн", знаменито зорганізонаиий 
хор, цс діло його невсипущої 
і безкорисної праці для сіюго 
народу. У січні 191-5 р. впвіч.1,, 
його московські війська як \. 
вязненого мазепннця а глибокі 
тундри Сибіру, до села Колпа- 
шева. наринського краю, д с 
Покійний перебув кілька років 
:ред дуже важких жнттеніц 
умовин. З неволі визволила 
Його революція в Росії, а 
ворот його до Ст. Самбор 
мінився у величану ианіф 
цію населення для свого у 
леного діяча-громадяшпм 
листопадовім перевороті 
р. Він стає головою Поні 
Національної Ради, а о 
Комісарем Харчевого Урн; 
часі ■ істнування ЗОУНР Вн 
розвинув живу діяльність » сі 
Самборі, який знайшовся >■ Гц-з. 
посереднім сусідстві фронту, 
Катастрофа наших вііісі,к у 
травні і 919 р. вигнала Покій- 
ного на еміграцію до Чсхослп- 
ваччини, де перебував кілька 
літ, працюючи безупинно п т,і. 
борах нашої Армії в Позсфу. 
ві і Нім. Ябліннім. Там зоргані- 
зував стрілецький хор і орке- 
стру. В рідні сторони повернув- 
ся вичерпаний фізично, але ба- 
'дьорнй духом приступнії до 
і відновлення ДІЯЛЬНОСТІ! УСІ* 
товариств, яких осноіпшком і 
'довголітнім членом Він ґіув. 
(Похорон цього працьовитого 
багато заслуженого Грочш- 
ннна нідбувсп в Ст. Самборі 
дня 5. VII. 1933 р. прп чііслсн- 
' ній -асисті місцевого й око- 
ліпшого сняіценства і при ве- 
ликій масі міщанства і делега- 
цій зі сіл. Пок. О. Білобран у 
часі свого 40-літнього гігібут)' 
н Ст. Самборі підіграв нелнк) 
ролю в українському житті мі- 
ста і повіту: Він став перини* 
піоніром національної свідомо- 
сти і відродження В москво- 
фільськім новіті, пранкінічи 
безупинно над культурним на- 
несенням меншого брата. 

Покійний має в Америці 
двох синів, Івана її Володими- 
ра, котрі є членами У. Н. Сою- 



ТНЕ Р. МОНУЬ\ ЦКНА1ІЧІАП 
ИСТІТУТЕ, 
В» 1260, Зикаїооп, 5иЬ., Сапаа*. 



СТРАШНИЙ тарзан. 




(5) 



Прохожа (до прошака): То 
негарно, ви такніі сильний і 
здоровий чоловік, а просите 
милостині. 

Прошак: Раз я, прошу наїм, 
не. просив, то мене засудім» 
за це на місяць арешту. 



Вдивляючись у поляну, Тар- 
зан побачив там білу людину, 
майже голу. Від- ного гострого 
.юру не укрилося тс, що та 
людина мала довгий білий 
хвіст, який далеко ві'дставан 
позаду неї., Тарзан був здиво- 
ваний, стрінувши таке диво п 
лжунґлях, але не було часу 
довго роздумувати. Він поба- 
чив, то на поляну кинувся зпо- 
згі найближчох кущів величез- 
ний лев. Людина з хвостом по- 
чула небезпеку Поза собою н 
блискавкою обернулася проти 
свого ворога. 



Тарзан вмить зрозумів, що 
боротьба хвостатої людини і 
льва буде нерівна. Тарзан ува- 
жав своїм обовязком ратува- 
тн людину, якаб войа не була. 
Можливо, що це предок ціло- 
го людства. Бажання рятувати 
її та цікавість піддали силу 
Тарзанови й він блискавкою 
кинувся з гнляки на землю. В 
той час лев був уже готовий 
зробити останній скок вперед, 
шоби своїми лабами вдарити 
людину, яка приготовилася до 
оборони, хоч як безнадійна 
для неї була боротьба. 



В хвилині, коли вже здава- 
лося, що для хвостатої люди- 
ни нема ратунку, а лев готовий 
був заревіти про свою перемо- 
гу, на спині всликана льва о- 
пиннвея Тарзан з ножем у ру- 
кпх. Лев не встиг опамятатнея, 
як гострий ніж глибоко впив- 
ся в його бік. Потім ще раз 
і ще раз. Лев метався вправо 
і вліво від гострого болю н 
переляку, але страта крови ро- 
била своє. Його рухи Ставалн 
все повільнішими. Нарешті він 
затрясся всім тілом і пова- 
лився на землю. 



Тарзан уже стояв біля нього 
і дивився, як кона^ оцей цар 
джунглів. Лев кілька разів за- 
трясся в конвульсіях усім сво- 
їм тілом, а нарешті дриґнув 
кілька разів ногами й затих 
Біля ніг Тарзана лежав пере- 
можений звір, а поруч з ним 
стояла людина з хвостом, ду- 
же вражена, здивована й уті- 
шена. Тарзан став ногою на 
теплий труп льва й викрикнув 
голосно свій крйк перемоги 
як його навчили це робати 
малпи Крнк його потряс 
ДЖУНГЛІ й налякав хвостату 
людину. у 



ВИНЛИМУ умебльовану кініїа 
жешцнн. Го.югитнсь лі> полудня і 

ЛОГО лня піл Ч. 218 Ел»1 (ИЬ 5!.. 
Уогк, Мг». М. КошЬмпіиЬ, шиї 
Укр. Нлр. Дому. I 



ФАРМИ НА ПРОДАЖ. 

1. ФАРМА 133 лкрн землі. .1 К'Н" 
1 кінь, сего пі'шиП ллсін і '»> к.ч 
Ціна 51 ДО. 

2. ФАРМА 112 акріїї, добрі будні 
7 акрів бараболі, решта сігш і "і 
.Іемля дуже урожнйнп. Ніни Я..КХ 

3. ФАРМА 90 акрів землі, лобрі 
Двнкн. без Інвентаря. Ніна 5У.УШІ 

Тепер е найкраща нора до " ґ " 
нсішя землі. Пишіть до: і" 
ІОНН К. РОКР. 
П9 Цг. МоггЬ 5!.. ВмЬ, N. 1 



петро ярема 
український погребний 




ЗАНИЛАбСЬ ПОХОРОНАМИ 
В ВК*^Х. ВНООКХУМ, ІЧЕ* 

УОКХ І околицях 

Тс).: ОкЬшгі 4-2568 
139 Е. 74 5ТЯЕЕТ, 
*ІЕ>У УОКК СГТЇ